2017-03-22
«Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі…» - писала Ліна Костенко. Поезія – це не буденність, це свято, яке треба відчути всіма фібрами своєї душі. В поетичних рядках передається внутрішній світ людини, її відчуття себе у оточуючому світі. Учні 10 класу школи вирішили відкрити поетичну сторінку трагічного періоду нашої історії, розповісти про Марину Цвєтаєву, яку по праву можна назвати символом епохи - епохи страждань, поневірянь, злетів і падінь всього народу. «Немає в світі винуватих», - сказав Шекспір. Та, можливо, хтось колись скаже, що винуваті – всі, і це буде так само правдиво. Простежуючи життєвий шлях Марини Цвєтаєвої, читаючи її вірші, слухаючи романси, бачимо, скільки випробувань випало на долю цієї жінки. Але вона зуміла передати найпотаємніші порухи жіночої душі, силу почуттів і безмежну таїну, яку несе у світ жінка.
Десятикласники під керівництвом вчителя зарубіжної літератури Гаврилюк Тамари Анатоліївни та з допомогою бібліотекаря школи Гаврилюк Анастасії Юріївни підготували цікавий матеріал про життя і творчість Марини Цвєтаєвої. На екрані демонструвались музичні кліпи за творами поетеси. Але найбільший вплив на глядачів мала жива музика , живий спів романсів, які виконали вчителі школи Семеняка Алла Петрівна, Пасека Анастасія Володимирівна та учениця 10 класу Стецюра Олександра. Пархомець Катерина та Лісова Дар’я в танці висловили те, про що співала Олександра.
Портрет Марини Цвєтаєвої, підсвічники, пера павича, жива музика і спів створювали атмосферу затишку, душевності та поетичності. Дуже символічним було те, що про життя поетеси розповідали хлопці, а вірші читали дівчата.
Захід пройшов у спокійній, задумливій атмосфері. Глядачі дружними оплесками дякували за задоволення, яке, насправді, отримали від побаченого.
Гаврилюк А.Ю.,бібліотекар школи
Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.