Погляд крізь час

2015-11-30

"Згадайте нас - бо ми колись жили.
Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно."

У пам’яті української ментальності є багато фактів, що залишають у свідомості кожного громадянина незабутнє враження. Зокрема, цілий світ знає про геноцид, що мав місце у 20 ст. на теренах України. Ім’я цьому лиху – голодомор. Нащадки тих, хто вижив у ті важкі часи, несуть із собою через віки і через роки пам’ять про ті страшні події.

З метою гідного вшанування пам'яті жертв геноциду українського народу – Голодомору 1932-1933 років в Україні, вчиненого тоталітарним репресивним сталінським режимом, а також голодоморів 1921-1922, 1946-1947 років в Україні, у Ржищівській ЗОШ-І-ІІІ ступенів ім. Олега Кошового проводились заходи до Дня пам'яті жертв голодоморів:

- Виставка плакатів «Погляд крізь час»

- Тематичні виховні години

- Перегляд документальних фільмів

- Урок пам’яті «З присвятою замордованим голодом…»

Зокрема, 27 листопада відбувся бібліотечний урок для учнів 9-11 класів на тему: «Жнива скорботи. Голодомор в Україні 1932-1933 рр.» Скорботні фотографії, хліб святий на рушниках та колоски промовляли до старшокласників тривожними словами. Бібліотекарі школи, Гаврилюк А. Ю. та Гаврилюк Т. А., забезпечили присутніх пізнавальною інформацією про голодне лихоліття, що сталося 82 роки тому, яке дослідники називають по різному: голод, великий голод, голодомор, але всі вони єдині в одному – це була велика трагедія українського народу, глибока демографічна і духовна рана, яка нестерпним болем залишилася в пам’яті його очевидців і жертв. Розповідь ведучих супроводжувалась демонстрацією слайдів із фотографіями, документами, цифрами. Серця присутніх здавлювали рядки, які прочитала Анастасія Юріївна про долю жінки, яка в часи лихоліття мусила вбити власну дитину. Запрошена на захід науковий співробітник археолого-краєзнавчого музею Гудзій О. В. донесла до старшокласників незабутню інформацію про голодомор на Ржищівщині, поділилася свідченнями очевидців тих страшних голодних днів. Кожне її слово гармонійно поєднувалось з показом фотографій. На все життя залишиться у пам’яті людській той біль, ті утрати, що приніс голодомор Україні. Хай назавжди відійде в минуле це велике горе. А ми пам’ятатимемо про людей, що навічно залишились в далеких 1932-1933 роках.

Заступник директора з НВР Коваль Т. П.